Instagram

вторник, 17 октября 2017 г.

Хто вбив моїх пращурів?

Шановні співгромадяни! Багато з вас задають питання, чи знаю я, хто саме конкретно вбив моїх пращурів? Так, шановно громадо, я знаю всі прізвища. Вимагаєте від мене короткий екскурс?

Добре. Але, попереджаю, що ті прізвища, які я зараз назову, надруковані на порталі Урядовий кур'єр, як герої. Це може призвести до спалаху міжнаціональної ворожнечі, а це в мої наміри не входить. Я мирна людина і намагаюся мирно жити у добросусідських відносинах. Відключити коментарі в одній публікації я не можу, а також, не хотів би, щоб мій топік був використаний у іншіх цілях, крім пояснення мого обурення щодо встановлення пам'ятника петлюрі.

Як ви знаєте, я провів рік в архівах і підготував до друку книгу пам'яті роду. Мій прадід, Хаім Аронович Файн, прапрадід, Хаїм Ерш (Герш) Дікерман, а також велика родина моєї бабусі Дори Абрамівни Файн (у дів. - Уманської) були зарізани та пограбовані у містечку #Брацлав на  #Вінниччина бандами отаманів Ляховича та Волинця. Ляхович діяв спільно зі своїм тестєм, соколецьким священником Омеляном Широцьким, у будинку якого була штаб-квартира і куди звозили награбоване майно вбитих євреїв.

За бажанням, ви знайдете чимало інформації про характери ціх персонажей, як вони підбивали простих селян, як мою родину спасла саме (!) червона армія та інше. Я лише наведу деякі справки:

-----------------------------------

…В голодное лето 1893 г. в Брацлаве открылась «Бесплатная общая чайная и столовая», которую ежедневно посещали от 400 до 500 человек, пятую часть которых составляли христиане. Благотворительная столовая была устроена на деньги Я. Солитермана, З.Уманского и других брацлавских купцов. Накануне Первой мировой войны в Брацлаве проживало более 6000 евреев, они содержали синагогу и шесть молитвенных домов.

На фоне крушения империи и развала русской армии в уездном городе произошёл первый еврейский погром. Его устроили в январе 1918 г. солдаты расквартированного в Брацлаве Кубанского полка. Чтобы защититься от погромов, евреи организовали отряд самообороны.
Захват Брацлава местными бандитами в апреле 1919 г. положил начало непрерывной череде погромов периода Гражданской войны.

Точное число жертв погромов, произошедших в Брацлаве во время Гражданской войны, установить невозможно. Как отмечала впоследствии газета «Дер Эмес», с мая 1919 г. по март 1921 г. Брацлав пережил 14 погромов и, по сути дела, в этот период находился в ситуации «непрерывного погрома». В результате 600 детей остались сиротами, 1200 евреев оказались без средств к существованию, 300 домов было разрушено. Погромы, совершаемые бандитами, сопровождались особой, бессмысленной жестокостью. Вспоминает историк Николай Полетика: «В Брацлаве у евреев, подвешенных за руки, отсекали саблями куски тела, других подвешенных поджаривали на кострах…

Пользуясь отсутствием красноармейского гарнизона, отправленного на освобождение Гайсина от банды атамана Волынца, крестьяне, подстрекаемые соколецким священником (в его доме хранилось награбленное, он был тестем 22-летнего атамана Ляховича, организовавшего соколецкую банду из 20-30 человек, упивавшегося кровью невинных жертв) и учителем, ворвались 7 мая (1919) в город (Брацлав) и устроили кровопролитный погром, продолжавшийся два дня. Среди многих его жертв были члены известных в Брацлаве семей Солитерманов, Авербахов и Уманских...

Из книги: В.Лукин, А.Соколов, Б.Хаймович. «100 еврейских местечек Украины» СПб, 2000.

-----------------------------------------

Офіційна інформація:

Ляхович Євген, найтаємничніший отаман Визвольних змагань. Народився в Брацлаві у родині священика, учасник Світової війни. Офіцер. В армії принципово не спілкувався російською за що переслідувався. По революції сформував надзвичайно мобільний та боєздатний легендарний курінь смерті. Виконував особливо відповідальні накази командування армії УНР. Оперував на території від Волині до Київщини. Під Ковелем зупинив просування польських військ, у Вапнярці розгромив полк Мішки Япончика, затримав просування армії Й.Якіра. В Попільні врятував від розгрому загін Марусі Соколовської. На Київщині розгромив полки М.Щорса та В. Боженка. Вперше застосував тактику швидкого переміщення та несподіваних нападів на скупчення ворога. В політичному плані прихильник полковника В.Оскілка та проєвропейської орієнтації. Співпрацював з А.Волинцем, І.Годзиковським, Ю.Якубенком та І.Струком. Користувався великим авторитетом серед отаманів. Особливо запеклий ворог більшовиків. Він єдиний за чию голову чекісти оголосили винагороду в 500 золотих. Підступно вбитий зрадником у с. Вороновиці того дня, коли об’єднані сили мали захопити Вінницю звідки мав початися наступ на Київ.



--------------------------------------------------------

В матеріалах письменника О.Дмитрука, розміщених на Урядовому порталі всі ці прізвища подани у протилежному світлі, повністю обілені, жодного слова про погроми та інше. І головне - всі вони сражалися та проливали кров саме за УНР, головним атаманом якої - головним відповідальним за безчинства - був отаман симон #петлюра.


--------------------------------------------------------

Ще раз повторю свій головний тезіс:

Я вважаю недоречним сьогодні встановлювати пам'ятник сумнівним персонажам історії, таким, як петлюра. Тим більше, що ще живі нащадки постраждалих в ті буремні часи, і цей пам'ятник є плювком їм у душу. Суд у Парижі у 1927 році, спираючись на свідчення постраждалих, повністю визнав його провину та виправдав людину, яка його вбила. Ніяких інших серьозних судових, або наукових зібрань з цього приводу майже за сто років не проводилося. Я, як законослухняний громадянин готовий визнати будь-які висновки кваліфікаційної комісії з цього приводу, в яку будуть залучені обов'язково міжнародні експерти. Думку наших доморощених фахівців ми знаємо. 


Ще раз прошу всіх бути стриманими у коментарях - раз ви зачепили біль глибше - збільшилися і шанси потрапити у бан навіть за необережне слово. Дякую за розуміння. З повагою.


#zoriyfine

P.S. Моим иностранным читателям: если украинские тексты вы перевести корректно не сможете - напишите мне об этом, я подготовлю перевод.


P.P.S. ДОПОЛНЕНИЕ КОММЕНТАРИЕМ известной американской писательницы Елены Цвелик, автора трёх повестей о Брацлаве: "Еврейская Антландида", "Рав", "Семейный альбом". Автор также провела много времени в разных архивах, и предмет обсуждения ей хорошо известен:

— Когда я прочитала пост Зория об открытии памятника Петлюре, я вспомнила своих родных из Брацлава, погибших по милости Петлюры и его атаманов. Моя бабушка, Белла Красноштейн, вместе с родителями и младшим братом, пережила в Брацлаве 14 погромов, во время одного из которых умерла ее младшая сестра Этель; петлюровцами был убит и наш родственник, Борис Каган. 7 мая 1919 года когда не "повстанцы", а окрестные крестьяне, пришли в Брацлав и занялись убийством евреев и грабежом их собственности, были убить кузен моего прадеда, Нисон Красноштейн и его жена Этель. Их надгробия можно увидеть на старом еврейском кладбище Брацлава рядом с памятниками Исроэла Авербуха и его жены и дочери. Вы спросите, а при чем здесь Петлюра? Да при том, что он был руководителем УНР, и на нем и его атаманах лежит ответственность за убийство невинных людей. И простые крестьяне не приезжали бы громить евреев, если бы знали, что власть за это строго накажет. А власть бездействовала, и мы имели то, что имели.

Теперь о Ляховиче.

Что представлял собой на самом деле этот герой, видно из воспоминаний очевидца событий, брацлавского аптекаря Лившица. “22-летний недоучившийся гимназист, сын и внук полицейских чинов, во время гетманщины был офицером какого-то куреня. Приехав на родину в Брацлав, ... он явился ко мне в аптеку и попросил морфия. Я скоро убедился, что имею дело с морфинистом. Он брал морфий в других аптеках, требовал, угрожал, плакал.

Наркосотенец, всосавший ненависть к чужой свободе, этот психически больной юноша затаил злобу против евреев и коммунистов. Деньги, привезенные с фронта, иссякли.

И вот однажды ночью ему стучится кто-то в окно. ​"Открывайте, не бойтесь​", – это повстанец-организатор приехал к нему от имени батьки Петлюры организовать повстанческую часть. Наделив психопата чином, атаман уехал, а в больном мозгу дегенерата уже готов был план действий.

Так Ляхович организовал свою соколецкую банду, человек 20-30, с которой делал походы на Печору, Брацлав, Нeмиров, Тульчин и др. Он собственноручно резал, упиваясь кровью невинных жертв. ​"Я зарезал свыше 600 жидов​"​», – говорил он печорскому священнику. Награбленное имущество он оставил у своего тестя, дом которого был головным штабом Ляховича. Через год после Печорского погрома Ляхович был найден убитым около Воронови​ц. Убил его фельдшер, как говорят, на романтической подкладке.”

Именно благодаря стараниям ляховичей, волынцов, хмар и им подобных ​к концу 192​1 года ​ Брацлав​ лишился более трети своего еврейского населения.​ Если до погромов оно составляло 4000 человек, то после погромов - 2500; 42 человека полностью потеряли трудоспособность. Большая часть евреев Брацлава не имела работы и средств к существованию, и, если бы не помощь "Джон​та", которой обеспечивались семьи 544 брацлавчан, они бы просто не выжили.