Instagram

воскресенье, 6 июня 2010 г.

Игорь Губерман

Звоните поздней ночью мне, друзья,
не бойтесь помешать и разбудить;
кошмарно близок час, когда нельзя
и некуда нам будет позвонить.

3 комментария:

  1. Анонимный6 июня 2010 г., 23:31

    правий тисячу разів)

    ОтветитьУдалить
  2. Анонимный7 июня 2010 г., 20:08

    крім слів Яна Твардовського нічого іншого на думку не спало...
    Спішімо кохати людей так швидко відходять
    лишається після них взуття і глухий телефон
    тільки те що неважливе як корова волочиться
    а найважливіше таке швидке що раптово стається
    потім тиша звичайна зовсім нестерпна
    як чистота народжена просто з розпачу
    коли думаємо про когось залишаємось без нього

    Не будь впевнений що маєш час бо впевненість непевна
    забирає нам вразливість так як кожне щастя
    приходить одночасно як величне і смішне
    як дві пристрасті слабші від однієї

    так швидко відходять як дрізд замовкає у липні
    як звук трохи незграбний або як сухий уклін
    щоб бачити насправді закривають очі
    хоча більш ризиковано народитися ніж вмерти
    любимо весь час замало і постійно запізно

    Не пиши про те зачасто але раз і назавжди
    і будеш такий як дельфін лагідний і сильний

    Спішімо любити людей так швидко відходять
    ті що не відходять не завжди повертаються
    ніколи не відомо коли йдеться про любов
    чи перша є остання чи остання перша

    ОтветитьУдалить