Сьогодні рівно три роки, як ми поховали тата - "улюбленого вчителя трьох поколінь" - це викарбувано на його пам'ятнику. Вранці рабин читав за ним амуле, а я - кадиш. А ще на могилі "любімчика" вінничан Фімки знов, втім, як завжди, побачив свіжі квіти.
А це - щоб не забували - його остання пісня.
