Цей дощ надовго

 ...Мій новий вірш навіяно вчорашньою трагедією в Умані...

* * *

Цей дощ надовго, подивись на небо.

Її холодні пальці ледь тремтять.

А очі... Десь у полі простонеба

Ті очі згасли й прірвою горять.

Природа навстіж. Мрії, наче зорі,

Загублені і залиті дощем.

Як пісня ненароджена в неволі,

Як тіло неприховане плащем.

Хіба вони існують очі-пісні?

Хіба є край, де зможуть відспівать?

Ті руки, наостаннє, як у ві сні

До неба тягнуться - та неба не достать.

Бо дощ надовго. Роки, мов стоп-кадри,

Ту відстань лічать, інше все - ніщо.

Стежками плутаними обернулись мандри.

Якщо не впоратись, згубитися - то що?

І ллє суцільно, щільно - як каміння,

Стіною за стіною - понад край.

Ну а вона лежить, недбало так, повільно,

Мов й не зникав життєвий водограй.

#zoriyfine, 29.04.2023.

Пианинко по цене квартиры

Знаете, что это за инструмент на картинке?

Это - примерно, однокомнатная квартира в Виннице в начале 90х гг. #YamahaPSS780 появилась в 1989 году, после неё было всего два релиза: PSS-790 (1990) и PSS-51 (1992), после чего производитель отказался от профессиональной серии PortaSound с маленькими клавишами и начал выпускать в этом формате только детские инструменты. Причём, в последних двух моделях, в отличие от 780-й, уже не было звукового синтезатора с возможностью формирования звуковой волны ручными настройками.

На таких играли только в крутых ресторанах и на свадьбах, их обклеивали полиэтиленом, чтоб не замаслить жирными пальцами резиновые кнопки.