Instagram

19.10.2024

Агнон - агонь

А что вы сейчас читаете?

Например, я, с подачи Віктор Мельник и Mordehay Yushkovsky, наконец, добрался до Агнона, Нобелевского лауреата.
Это совсем другая литература - не то, что больным жёнам мяса в рот безуспешно запихивать.
Впрочем, прочитал пока повесть "Теила" в идиотском переводе, такое ощущение, что автоматическом, но потом всё равно полночи не спал от обалденного послевкусия.
В парке, пока катались на великах, Аня, вдруг, заявила, что сегодня будет ночевать у дедушки с бабушкой. Папа воскликнул: Какое счастье-то привалило! Точно, как в песне Silent Night - наконец, тихая ночь, книжечку можно почитать дальше! Но Аня парирует: неправда, там нет таких слов, чтоб без Ани. Тут вмешалась мама: ничего, наш папа композитор, он досочинит.
Короче, Агнон - агонь!

Michael Jackson ♫ Heal the World 🎹 Melodica Cover


#HealTheWorld by #MichaelJackson (1991). 🎹 #Melodica cover by #ZoriyFine, 19.10.2024, #Warsaw.

ИСЦЕЛИ ЭТОТ МИР

Готовы к премьере? Скажу честно: непросто исполнять мировые хиты, тем более, самого короля поп. Надо отдать должное Майклу Джексону - у него чувство тональности, тональная краска, были ничуть не хуже, чем у Шопена: песня "Исцели мир" начинается в ля-мажоре (три диеза), а потом претерпевает две модуляции по большим секундам вверх: вначе в в си-мажор (пять диезов в ключе), а потом, в кульминации - в до-диез мажоре (семь диезов в ключе). Хоть это и требует высшего пилотажа, но звучит потрясающе!

ПРЕМЬЕРА БУДЕТ СЕЙЧАС.



Роздуми про лікарів

Щодо лікарів МСЕК та їхні мільйони.

Пишу українською, щоб звузити аудиторію читачів і не додавати негативу в і без того спаплюженій репутації країни.

Моя бабуся, Поліна Юхимівна, як ви знаєте, багато років була заввідділенням військового шпиталю на Червоноармійській вулиці у Вінниці. Від її розчерку пера залежало, придатний буде чоловік до служби в армії, чи ні.

Пам’ятаю, були у мене її фото тих часів у білому халаті, поважної такої. Коли я, малий, доволі часто приходив у шпиталь, військові з погонами віталися зі мною за руку. І всі казали: о, це онук П.Ю. іде! Відчував себе кимось особливим. Нажаль, не знайшов у себе тих фото (можливо, треба звернутися у архів шпиталю), тому, яке вже є: на святкуванні 50-річчя мами.

Вона народилася у 1919 році, була з бідної родини (мама – капелюшниця, з татом у розлученні), дитинство провела на дві родини, сама перед війною поступила до Вінницького медичного інституту, а закінчувала в евакуації в Середній Азії вже Ленінградський медінститут, як сама жартувала – ніколи не була у Ленінграді, а диплом має.