"Человек открывает смысл человеческой жизни тогда, когда сажает тенистые деревья, зная, что ему никогда не придется отдохнуть в их тени". Элтон Трублад
23.04.2022
УКРАЇНО 💛 Українська Пісня 💛💙 UKRAINE 💙Ukrainian Song
14.04.2022
ЧЕРВОНА РУТА 💛 Українська Пісня 💛💙 CHERVONA RUTA 💙Ukrainian Song
13.04.2022
Цитата
КОХАНА УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
Це назва нового окремого плей-листа - я вирішив його створити з українських мелодій, які були зіграні мною протягом останнього року. Це найвідоміші українськи пісні, які з дитинства лунали у нас вдома (сподіваюся, легендарного вчителя співів, Юхима Давидовича, мого тата, всі пам'ятають, коли все місто співало разом із ним "Червону Руту"?)
11.04.2022
Єврейські подарунки українським дітям
Сьогодні по роботі провів зйомки, як єврейська громада розважає українських діток, які перебувають з вихователями у Варшаві. Їх було на заході аж 250!! Записували разом кліп для Тік-Тока на пісню "Доброго вечора, ми з України", грали в ігри, співали. (Особисто був вражений, як всі вони, поклавши руку на серце - у миттєво створеній тиші - співали український гімн). Також приїхали ізраїльтяни і подарували дітям чудові коштовні іграшки. Саме цей момент - на фото у мене за спиною...
07.04.2022
Еврейские беженцы
Сегодня на работе у меня аншлаг. Уже в 8 утра записывал интервью с украинскими беженцами-евреями из Днепра, Харькова, Житомира и других городов поменьше, а в 9.20 автобус их отвёз на самолёт в Израиль. Двое из беженцев были на инвалидных креслах, ещё один человек из Мариуполя - без руки.
06.04.2022
МІЙ ПЕРШИЙ ВІРШ НАПИСАНИЙ В ОКОПІ 💛💙 Ліна Костенко
ЛЮДИ — ПРЕКРАСНІ. ЗЕМЛЯ — МОВ КАЗКА 💛💙 Василь Симоненко
05.04.2022
Ти знаєш, що ти — людина? 💛💙 Василь Симоненко
04.04.2022
Світ який — мереживо казкове! 💛💙 Василь Симоненко
03.04.2022
Писать стихи после Освенцима — варварство.
«Писать стихи после Освенцима — варварство, и это подтачивает и само осознание того, почему сегодня невозможно писать стихи». Теодор Адорно, немецкий философ.
Когда во вчерашнем коротком месседже, я лаконично описал,
почему сегодняшняя война убила и меня, находящегося, казалось бы, за тысячу
километров, некоторые из вас, не понимая, о чём это, отделались лозунгами в
комментариях, например, дословно: "кто сохранил в себе человечность,
достоинство и веру - тот восстановится".
Но я говорил о другом. Есть люди, само дыхание которых, их
труд, подвиг, нарративы, - весь внутренний человек - само его существование,
его миры, его чаяния, его возможности, - всё становится бессмысленным в одно
мгновение.
И он умирает.
Жадана мрія...
Моя кохана #Україна п'ятнадцять років тому. Ще не було дронів - для такої з'йомки для мене спеціально орендували гвинтокрил. А сьогодні фейсбук нагадав про це у десятиріччя від дня публікації...
Цієї ночі ані на хвилину не міг заплющити очі від того, що я
побачив на страшних фотографій із Бучі. Мозок відмовляється прийняти це за
реальність.
На цьому тлі мирні світлини полів, лісів, затишних
українських будиночків стають особливо жаданою мрією.
#zoriyfine, 03.04.2022.
02.04.2022
Внутрішні світи - крихкі...
Видався перший вільний шабат з кінця лютого. Мріялось, що сніжна покрова на друге квітня - диво у наших краях - раптом зможе, хоч на мить, затьмарити білизною очі від жахів, в яких живе моя країна останніх тридцять сім днів. І ти їх відчуваєш. І ти їх бачиш, навіть, і не зазираючи у стрічку новин. Війна руйнує тебе зсередини. Країну відновлять, тебе - вже ні. Внутрішні світи - крихкі. Їх неможливо асигнувати зовнішньою підтримкою. Сотні розплющених очей без надії. Сотні заплющених навіки. І твої власні очі - серед тих і тих.
...Дитина у лісі просить поговорити з нею про будь-що. Але я
можу тільки йти поруч. Мовчки.
#zoriyfine
#annafine,
02.04.22, #warszawa.