Друзі! Вітаю всіх нас з сьогоднішнім Днем державного прапору та завтрашнім Днем Незалежності України!
Де б ми не жили, на яких би мовах
не розмовляли, до яких би релігійних громад не належали, яким би роздертим не
прийшло до нас сьогодення, - ми завжди з теплом при будь-якій нагоді з'єднуємо
дві стрічки: блакитну і жовту, згадуючи дитинство, батьків, перше враження від
світу, - поєднуючи бездонне небо та бескрайне поле у свої' уяві. Здавалося -
вони є наймирнішими символами у житті. І коли війна їх зруйнувала, ми не можемо
звикнутися з цим когнітивним дисонансом.
Особисто я - за розквіт Країни,
але спираючись на досвід поколінь (особливо у генетичній пам'яті мого
єврейського народу) та свій вік, близький до заходу, мрію, щоб цей розквіт
відбувся ще за моє життя. На жаль, бачу, зовні на це мало хто налаштований. То
є біль.
Але є і багато з нас, хто здалека
докладає чимало зусиль до цього миру і процвітання, - і не треба знецінювати
бійців невидимого фронту - тим більше, не треба висувати вимоги або претензії:
свого часу, щоб нести Україну у світ, кожному потрібно було чимало мужності та
витримки. Як дереву, пересадженому зі свого ґрунту.
Зі святом кожного з нас!
#ZoriyFine, 23.08.2024.
P.S. На світлині: моя живописна робота 2018 року "Гроза над Бугом у Вінниці".
Комментариев нет:
Отправить комментарий