Много у тебя в жизни людей, которые бы говорили с тобой о тебе?
Харуки Мураками.
15.05.2017
14.05.2017
Сьогодні день матері
Сьогодні на усіх землях святкують День матері. Тут, у Німеччині, цьому присвячують концерти, діти власноруч роблять подарунки, багато квітів. І ми з братом, Dimitriy Fain, можемо згадати свою матір - адже дев'ять років вона з нами в іншому вимірі - там, де немає можливості отримувати подарунки. Тільки їх дарувати. Нам, її дітям, онукам... Взагалі, якою короткочасною не була б зустріч, більшість часу людина проводить у спілкуванні з близькими на відстані. І довжина цієї відстані не суттєва. Інколи між тими, хто мав би родинно переживати одне за одного, стосунки за життя так і не покращуються. На жаль. Тому іншій вимір - лише привід докласти у єдність відсутні ланки. Хоча, краще було б зробити це за життя. Адже нечесно продовжувати приймати ласку, виправляючи наші шляхи заслугами минулих життів. Щось хочеться подарувати їм... Обіцянки? Напрямки шляху, які б їх радували? Все це не має значення. Головне, що досі щемить, що мами немає поруч, хоча ми і дорослі по рокам, але...
На світлині: наша мама, Ірина, зі своїм батьком, Мікою, нашім дідусем, та сестрою Тетяною.
09.05.2017
Кофе-брейк для читателей
Только что пришёл отзыв от Леся Вінницька, читательницы моей книги:
Книга «Кофе брейк с Его Величеством» багата різноманітними проявами свого змісту,ніби природа чи погода протягом різних пір року : буває всіляко і холодно і спекотно і прекрасно і сірувато – пасмурно і радісно та сумно.
Опис подорожей країн міст, нагадуть паралельні світи,життя,такі різні і одночасно схожі. Краса фото захоплює , вдивлялася і дуже хотіла їх ще у кольорах побачити. До речі, у мене з`явилася думка про те,що добре було б якось відвідати вечір чи виставку Вашої фото творчості.
Відбірні, глибокі цитати,поезія,уривки з листів – особливий цимес ! Цікаво,що Ви підіймаєте одночасно різноманітні теми: віра у Бога ,творчість,культура,людські цінності,сенс життя,любов…
Особливо мене у книзі вразила відвертість: Зорію, таке враження ,ніби Ви не боялися бути «оголеним», особливо вражали Ваші життєві історії (про вступ до академії, Йосипа Кобзона, стосунки з батьками, дітьми, згорілий будинок…) моментами я плакала. Виникла паралель,ніби дозволяєте пожити у Вашому «світі»,нічого не приховуєте і не прикрашаєте. Думала про те, як багато Ви маєте і як багато доводилося втрачати, проходити крізь біль.
Мою увагу привернула багатогранність Вашої душі, особистості : одночасно і вміння тонко відчувати,з іншої сторони - відмова від компромісів ,чітке слідуванням власним принципам і цінностям .
Книгу я могла читати у поганому чи гарному настрої. Сторінки ,ніби потім наздоганяють і змушують задуматися,хочеться ще якось повернутися до тих стрічок: колись біля моря чи взимку у морозний вечір: у теплій оселі. Зорію, дякую за подарунок!..
08.05.2017
Подписаться на:
Сообщения (Atom)