Завтра, 4 квітня 2018 року, мало б виповнитись 65 років видатній американській співачці українського походження, Квітці Володимирівні Цісик. Вона співала українські пісні і мріяла виступити з ними в Україні. Але не судилось: через страшну хворобу вона відійшла зовсім молодою, двадцять років тому. Людина, яка познайомилась з нею у лікарні - Алекс Гутмахер - саме він дав обіцянку: якщо його життя продовжиться - він все зробить для того, аби ці пісні звучали на її Батьківщині. Кілька років тому, він був і у нас в офісі, і навіть Олексій Некрасов приймав участь у організації концерта пам'яті Квітки у Будинку офіцерів.
Сьогодні ввечері відбувся допрем'єрний показ вистави Олега Миколайчука-Низовця, присвячній цій легендарній україночці у Вінницькому державному академічному музично-драматичному театру ім. М. Садовського. Головний режисер театру, Таїса Славінська, заздалегідь мене попередила: певно, тобі буде важко знімати, бо всі, навіть чоловіки, не можуть стримувати сьози. Так і було...
З творчістю Квітки мене познайомив доволі давно, вже років з десять, мій друг Олексій Солдатенко (за що щира подяка). Але сьогоді у виставі її пісні були так чудово поєднані з театральним дійством, так змістовно розставлені акценти, - якби це співачка змогла побачити на власні очі! Але таке завжди буває, що потрібні роки, або навіть десятиріччя, щоб дізнатися, які великі люди нас оточуюсь. Коли вже їх немає...
Декілька слів про українську пісню. Нічого в світі я не знаю кращого за неї! Мій батько сорок два роки вчив дітлахів у школі співати українську пісню! Не одне покоління вдячних учнів пишуть мені про нього листи звідусіль. З дитинства я імпровізував саме на українські пісні - це та втіха, з якою я можу музикувати годинами. Певно, ви бачили щось. Коли я навчався на композиторському відділенні у Москві - у складі кожного мого твору була саме українська пісня, мої професора можуть це підтвердити. Тому сьогодні у мене було справжє свято!
А завтра, 4 квітня, на день народження Квітки, у театрі буде прем'єра цього спектаклю. Не пропустіть! Він дуже важливий для усіх нас.
Зорій Файн,
Заслужений діяч мистецтв України.