Вот и все... Зачет принял.

Вот и все... Сегодня у нас в педунивере был зачет по фотожурналистике. Не все у меня получили высокие оценки А или В, были и Е, но в памяти у них еще долго буду фокусные расстояния, пограничные выдержки и смысловые направления в кадре вдоль линий конфликта...:)
Абсолютно уверен, что в жизни журналисту это понадобится ничуть не меньше, чем устройство огнетушителя - в отличие от моего предмета, огнетушитель был вынесен в экзамен.
Расстались друзьями, не прощались: обещали пригласить меня на защиту диплома. Пока!)

Вечір на зимових полонинах

Вечір на Миколая. Ця світлина зроблена дві години тому. Сьогоднішній день, який я провів на полонинах навколо Яблунецького перевалу був одним із найусамітненіших у моєму житті. В самому найкращому сенсі. Це був день, сповнений внутрішньої рівноваги - величезні простори навколо мого шляху тільки додавали впевненості та спокою. Інколи хіба це не найнеобхідніше? Навіть дещо надиктував для щоденника. Радий, що відмовився від ідеї опанувати лижі, Оксана сьогодні чудово провела день на крутих трасах Буковеля разом з колегами та друзями. Хоч і мріяла вона покататися з чоловіком, але кожному своє. Кілька разів на рік я намагаюся приїзджати у гори. Місяць тому, у листопаді, ми з Оксаною мали прогулянки румунськіми схилами Карпат. Але одна річ, коли ти винен робити сходження заради опануванням горищем світу, зовсім інша - якщо світ вже заздалегідь глибоко внизу...

Кава на перевалі свята

Готую зараз собі каву на перевалі в Яблуниці. Вітер, вогника спиртовки на світлині не видно. Слухаю Квітку Цісик. Не можу заспокоїтися. Хіба вона єдина перлина української культури, яка при житті так і не змогла донести до оточуючих прагнення свого внутрішнього світу? На столі попередники залишили якійсь непоганий VSOP. Придивився - начебто не отрута. Додав кілька краплин до кави. Дякувати Миколаю за дарунок! Чи не усі ми в деякому сенсі маємо бути жебраками? А як інакше у цьому світі сподіватися на диво? Зі святом, друзі! Вітання з Карпат!

Вечір на Миколая

Ця світлина зроблена дві години тому. Сьогоднішній день, який я провів на полонинах навколо Яблунецького перевалу був одним із найусамітненіших у моєму житті. В самому найкращому сенсі. Це був день, сповнений внутрішньої рівноваги - величезні простори навколо мого шляху тільки додавали впевненості та спокою. Інколи хіба це не найнеобхідніше? Навіть дещо надиктував для щоденника. Радий, що відмовився від ідеї опанувати лижі, Оксана сьогодні чудово провела день на крутих трасах Буковеля разом з колегами та друзями. Хоч і мріяла вона покататися з чоловіком, але кожному своє. Кілька разів на рік я намагаюся приїзджати у гори. Місяць тому, у листопаді, ми з Оксаною мали прогулянки румунськіми схилами Карпат. Але одна річ, коли ти винен робити сходження заради опануванням горищем світу, зовсім інша - якщо світ вже заздалегідь глибоко внизу...

Ханука в Брацлаве 2015

Сегодня мы были на моей малой родине, в #Брацлав. На сцене Дома культуры педагоги и дети и Тульчинского училища культуры показали нам собственную постановку по произведениям Шолом-Алейхема. Режиссер Оксана Дорошенко.

Уроки по фортепиано бывают разными...

Странное фото, не правда ли?:)

Пару лет назад, мой друг, однофамилец и просто великолепный джазовый пианист - мой "родственник" по Alma Mater, Российская академия музыки имени Гнесиных, которую мы окончили в разные годы - Gregory Fine пригласил меня как-то в Московская Консерватория, где он давал открытый урок для преподавателей московских музыкальных училищ на предмет импровизации. Первое и главное, что он требовал от тех, кто выходил на кафедру - "оторваться" от нот и попробовать играть "от себя".

Слово на Хануку. Зорий Файн 10.12.15